Кріомедицина. Області застосування.
"...фахівцями кафедри й спеціалістами-проктологами ведеться пошук амбулаторних методів лікування геморою, одним з яких є кріохірургічний метод."

М.П.ЗАХАРАШ"


Тепло надії – в кристалах льоду!

Області застосування. Нейрохірургія

Уся життєдіяльність людини, весь спектр його почуттів і вчинків, його емоції — радість і горе, любов і ненависть, божевільні злети фантазії, багаж знань і досвіду — усе це керується мозком. Але лихо приходить тоді, коли в налагодженому механізмі настає зрушення. Не варто говорити про складність і важливість «відновлювальних робіт» на цій ділянці. Це досить очевидно.

У нейрохірургії метод кріодеструкції ефективно використовується для руйнування підкіркових структур при лікуванні хворих із різними екстрапірамідними гіперкінезами, епілепсією, для деструкції пухлин головного мозку і судинних мальформацій.

проведено більш 2500 стереотаксичних операцій методом кріодеструкції
У Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії проведено більш 2500 стереотаксичних операцій методом кріодеструкції.

Здійснювалася деструкція як безпосередньо патологічних утворень (внутрімозкових пухлин, аденом гіпофіза, артеріально-венозних аневризмів), так і неушкоджених мозкових структур, переважно ядер зорового бугра, що відповідають за формування екстрапірамідних гіперкінезів, епілептичних припадків. Деструкція окремих ядер таламуса чи їх комплексів веде до припинення афектарних імпульсів, що клінічно виявлялося усуненням чи зменшенням мимовільних рухів.

Кріодеструкція пухлин проводилася як за допомогою стереотаксичного методу, так і відкритим доступом. При необхідності створювалося кілька осередків кріодеструкції. При відкритих доступах видалялися зовнішні відділи пухлини, а медіально розташовані ділянки руйнувалися кріодією, що значно збільшувала радикальність операцій.

2200 кріохірургічних операцій проведені з приводу паркінсонізму. Показаннями були виразність і сталість тремтіння, порушення м’язового тонусу. Крім того, враховувалася виразність інших симптомів, обумовлених гіперфункцією мозкових структур із патологічною імпульсацією. Найбільш розповсюдженою операцією є деструкція оральних вентральних ядер і субталамуса. Результати свідчать про повне і стійке усунення тремтіння й ригідності в 92% спостережень.

Показаннями до кріохірургічного лікування епілепсії є висока частота припадків і неефективність консервативної терапії. Вибір виду оперативного втручання в першу чергу залежить від локалізації епілептичного осередку. При розташуванні осередку у функціонально важливих зонах, доцільна одномоментна стереотаксична деструкція, спрямована на руйнування зв’язків усередині осередку. Позитивні результати у лікуванні хворих із синдромом епілепсії отримані також при комплексному впливі — руйнуванні осередків із медикаментозною терапією.

Поряд зі зниженням частоти й зміною характеру епілептичних припадків у 2/3 хворих відзначалися виражене зниження впливу на психомоторну активність, зниження занепокоєння, злостивості.

Для лікування рухових порушень у 560 хворих ДЦП (Дитячого церебрального паралічу) застосовувалося руйнування комплексу різних ядерних утворень і провідних шляхів. Деструкції обов’язково підлягали структури, руйнування яких цілеспрямовано впливає на спастичность, — зубчасті ядра мозочка, подушечка зорового бугра, внутрішня капсула, а також структури (вентральна група ядер таламуса), деструкція яких сприяє усуненню гіперкінезов. У цілому оперативне втручання дозволило зменшити спастичність у 70% хворих.

Для деструкції артеріовенозних аневризмів необхідні потужні кріоапарати, такі як «КРІО-ПУЛЬС», оскільки інтенсивний кровоток в аневризмі не дає можливості одержувати необхідні осередки кріодеструкції.

В даний час установлено, що холод може приводити до деструкції всіх структурних елементів мозкової тканини. На підставі власних і літературних даних ми вважаємо, що метод кріодеструкції мозкової тканини найбільш повно відповідає вимогам, пропонованим до «ідеального» методу деструкції, а саме:

  • дозволяє точно дозувати об’єми руйнування тканини;
  • викликає мінімальну перифокальну реакцію мозкової тканини навколо осередку деструкції;
  • не має шкідливої дії, яка ушкоджує, на мозок у цілому;
  • дає можливість проводити функціональне вимикання підкіркової структури для контролю точності влучення й прогнозування результатів операції;
  • точно дозує форму й розмір зони заморожування, що важливо для зменшення можливих ускладнень;
  • забезпечує поступовість наростання осередку кріодеструкції.

ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ ЦИМБАЛЮК
керівник клініки відновлювальної нейрохірургії
Українського НДІ нейрохірургії
член-кореспондент АМН України
професор, доктор медичних наук

Наукові статті